Дніпрянин на Шляху апостола Якова — частина 3 (ФОТО)

Краєвид з вікна альберге на старовинну частину міста Барселуш

Наш земляк — дніпрянин Андрій Бондик — подорожує найпопулярнішим паломницьким маршрутом світу – Шляхом апостола Якова. Він вже писав про свою подорож: частина 1, частина 2.

Ми отримали нове повідомлення від нього про Шлях:

«Що є правильним на Каміно – цей шлях має чітку кінцеву мету, хоча, звісно, те, чим наповнюється проміжок між стартом та фіналом, і всім пілігримів відрізняється. В групах, присвячених Каміно у соціальних мережах, періодично починаються дискусії на ту чи іншу тему, основний мотив яких – як саме правильно робити те чи інше на Шляху. І, основний висновок, до якого рано чи пізно у таких дискусіях приходять – Каміно у кожного свій. Тим не менш всі йдуть до Сантьяго – про це навіть не питають один одного. Зате питають кожного – звідки ти йдеш?

Вчора мені розказали про американця, який йшов до Сантьяго з України, йшов п’ять місяців – а це більше за чотири тисячі кілометрів. Так, Шлях існує і в Україні – зусиллями ентузіастів років п’ять тому було промарковано дорогу зі Львова до польського кордону. В ідеалі можна його промаркувати жовтими стрілочками і до Києва – тоді Шлях буде приблизно співпадати з однією з стародавніх доріг Європи, так званою Дорогою королів.

День третій-четвертий-п’ятий. Ми вже на центральному португальському шляху. Біля океану було прохолодно, а тут починається спека. Вечірня меса з благословенням пілігримів у церкві Сан Антоніо міста Барселуш та надзвичайне спілкування після неї зі священиком, новіциєм та жінкою, що працює у храмі. На наступний день путівник пропонує йти в цей день майже 35 кілометрів, але ми вирішуємо розбити цей етап на два. В перший наш пункт, Portela do Tamel, ми приходимо раніше за всіх – всі йдуть далі, хоча день спекотний. Альберге відкривається за пару годин, в очікуванні ми лежимо на траві, малюємо та читаємо вголос. Ввечері відбувається якесь місцеве свято (15 серпня в Іспанії на державному рівні святкується Успіння Богородиці, і багато містечок прив’язують свято свого місцевого святого покровителя до найближчих до цієї дати днів), танці, виступ місцевого шкільного духового оркестру (і, до речі, дуже непоганого). Співають та танцюють майже всі. Потім всіх ще й безкоштовно годують, неважливо, місцевий ти чи пілігрим, що підійшов з альберге. Навпаки, тих, хто не місцевий, намагаються нагодувати в першу чергу.

На другий день перехід вже більший, а в кінці нас очікує несподіванка – муніципальний альберге зачинено аж до 16-ї години. Пілігримів все прибуває, виникає ажіотаж, який одна з коментаторів на Фейсбуці влучно порівняла з посадкою до переповненого трамваю, знайомою з радянського дитинства. Що ж, і в Іспанії бувають черги. Відстоявши дві години, нарешті заселяємося. Це коштує багато сил, зате у черзі всі спілкуються, і виникає багато цікавих знайомств – наприклад, університетська вчителька з канарських островів розповідає мені про свою улюблену письменницю, що родом з Києва – а я, який сором, вперше про неї чую. Ірина Немировська (писала вона, правда, французькою) – як повернусь додому, треба її обов’язково прочитати, українські переклади, на щастя, існують.

Перед сном йдемо прогулятися, та натрапляємо на барахолку – що тільки португальці не продають! Старі речі, від коштовностей прабабусі до звичайних старих іграшкових солдатиків та потасканих книжок. Іронічно, що цей ринок старих речей розкинувся на набережній річки Ліма, яку давні римляни пов’язували з міфологічною Летою, від води якої людина втрачає пам’ять».

Черга перед альберге

Іноді Каміно йде великими містами, іноді — стародавньою римською дорогою, іноді — берегом моря, а іноді — просто лісом.

Підігрими на відпочинку

Фігура пілігрима у місцевому муніципалітеті

Пілігрим на відпочинку

Зображення місцевої легенди — апостол Яків підтримує пілігрима, якого повісили за неправдивим звінуваченням

Нам важен твой комментарий! для "Дніпрянин на Шляху апостола Якова — частина 3 (ФОТО)"

Оставь комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.